Традиційно листопадові дні, які припадають на тиждень, коли святкуємо День української писемності та мови, – час Тижня факультету філології та журналістики. Цьогоріч він був надзвичайно насиченим і яскравим.
Тиждень почався із понеділкового майстер-класу «Як здивувати колегу, або Знайди документ першим». За трішки грайливою назвою заходу модератор, доцент кафедри історії та культури української мови Тетяна Тарасюк заховала дуже серйозний зміст – практикум із пошуку актуальної професійної інформації в Інтернеті. Йшлося про вміння користуватися електронними законодавчими й іншими нормативними базами. Особлива увага була приділена опануванню навігації сайтом нашого Університету. Такий «лікбез» – дуже корисний, бо допомагає навчатися не заблукати в бурхливому інформаційному морі сучасності та швидко знаходити потрібні дані.
Упродовж цього дня у групі факультету в мережі «Фейсбук» відбувалася презентація флешбуків від першокурсників-журналістів «Моя улюблена книга українською». Флешбук – презентація або знайомство з цікавими книгами за допомогою цитат, ілюстрацій, особистих переживань й іншої інформації про книгу. Студенти створили надзвичайно цікаві відеоматеріали про улюблені книжки, продемонструвавши неабиякий хист і креативність. Допомогла їм у цьому доцент кафедри соціальних комунікацій Наталія Шульська.
Вівторок, 9 листопада, – День української мови та писемності. Щороку Українське радіо цього дня проводить Радіодиктант національної єдності. Він відбувся і на факультеті. Актуалізувати свої знання правопису, потренувати письмо, зануритися в атмосферу тексту – саме це зробили і нечисленні працівники у принишклому карантинному корпусі, і студенти вдома. А далі в соцмережах ми спостерігали флешмоб від україністів І курсу, які писали диктант удома у святкових вишиванках, а потім сфотографувалися з аркушами Андруховичевого тексту і заполонили сторінку факультету красивими фото… Ідея флешмобу – доцента кафедри історії та культури української мови Ірини Левчук.

Асоціативні поля мов – надзвичайно цікавий об’єкт досліджень, який багато розповідає нам не тільки і не стільки про мову, як про особливості світосприйняття нації/націй. Це наочно продемонструвала лекція Маргарити Жуйкової «Лінгвокультурна інформація у складі асоціативних полів різних мов». Пам’ятник, війна, мир і багато інших звичних слів – чи однаково їх сприймають українці та, скажімо, росіяни? На ці й інші питання Маргарита Василівна давала відповідь на занятті. Було цікаво та пізнавально.

Цього дня викладачі факультету брали участь у заходах, організованих для академічних спільнот інших ЗВО. Так, завідувач кафедри української літератури Віктор Яручик прочитав гостьову лекцію «Сучасна літературна критика в Україні: постмодерний дискурс» для україністів Варшавського університету (Республіка Польща), а учасники проєкту Повного зібрання творів Лесі Українки віртуально завітали на Схід України – до Запорізького національного університету. Було велелюдно (певно, не всіх охочих умістила Zoom-конференція), було затишно від спілкування, було натхненно та з любов’ю – як і завжди, коли про Лесю говорять учасники проєкту...
Творча зустріч із письменницею Юлією Смаль – людиною надзвичайно цікавого досвіду, адже від неї можна дізнатися про те, як жити українцям у Китаї, про те, як твориться оригінальна книжка для дітей (причому фахово – як автор і дослідник дитячої книжки), про те, як воно – бути ботом і чому може навчити Пласт – українська скаутська організація. Модерувала захід Ольга Яблонська.

Завершила день неформальна зустріч із випускницею журналістики ФФтаЖ, співробітником Європейської організації ядерних досліджень (Женева, Швейцарія) Анастасією Лазукою. Дівчина розповіла про свій шлях до успіху й актуалізувала увагу учасників на тих можливостях, які мають здобувачі ще на студентській лаві.

Не менш насиченим на цікаві заходи був і третій день Тижня факультету, який почався із презентації вже добре знаного проєкту кафедри української літератури «Слухай українське СЛОВО / читай українську літературу» на каналі «YouTube». Ідейна натхненниця, організаторка і найактивніша учасниця проєкту Олена Маланій розповіла про народження ідеї, головну мету і концепцію проєкту. Але головне – про те, скільки, яких і в який спосіб «читок» наразі зреалізовано, тексти яких авторів отримали нове життя у звуці та візуалізації. Тішить, що проєкт підтримують викладачі та студенти факультету. Утіха – брати в ньому участь. YouTube говорить словами українських письменників – отже, хорошого українського контенту у світовій мережі стає значно більше...

Ретельна та виважена розповідь про перекладознавчий аспект лесезнавства – від професора кафедри української мови Ніни Данилюк. Йшлося про художній переклад як інструмент міжкультурної комунікації, засіб соціокультурного діалогу. Основна частина лекції була присвячена перекладам творів Лесі Українки мовами світу та науковому проєкту «Леся Українка у світі перекладу», який упродовж багатьох років реалізує професор Ніна Данилюк.


Про Михайла Драгоманова, хронологію його життя болгарського періоду, архів і бібліотеку йшлося на зустрічі-презентації з Антоніною Якімовою, дослідницею архівної спадщини Драгоманових-Шишманових, авторкою монографії «Болгарський період життя професора Михайла Драгоманова» (модератор – завідувач кафедри історії та культури української мови Світлана Богдан).
Цього дня відбулась і презентація літературного альманаха кафедри української літератури – це про те, як талановиті викладачі/літературознавці кафедри творять Літературу. Або як Поети стають викладачами та літературознавцями... Найбільша несподіванка – чудова лірична поезія інкогніто (направду знаємо, що це професор Віктор Давидюк), який заховався за псевдонімом Братко Тоболіс.
У форматі заняття-гри відбулося засідання мовно-редакторської кав’ярні під модеруванням доцента кафедри соціальних комунікацій Наталії Шульської. Студенти на практиці використовували нові онлайн-інструменти для перевірки правильності написання слів, редагували анормативи в рекламних матеріалах тощо.

Ще один захід середи – презентація модельних навчальних програм і підручників із літератури для 5 класу Нової української школи. Це вже друга така зустріч. Минулого тижня відбулася розмова із колективом авторів на чолі з доктором педагогічних наук Тамілою Яценко. Цього разу про структурні та змістові особливості підручника з української літератури для 5 класу НУШ розповідала Олеся Слижук, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри української літератури Запорізького національного університету. Зустріч організували доктор педагогічних наук Валентина Вітюк (факультет педагогічної освіти та соціальної роботи) та гарант ОПП «Середня освіта. Українська мова та література. Світова література» Лариса Деркач.
На завершення дня відбулася презентація роману Наталки Бабіної «Бодай, Будка» – за участю авторки. Про українців Берестейщини, про непросту ситуацію в сучасній Білорусі, про те, як у літературному тексті проростає щось значно глибше, ніж можуть умістити просто слова, про пам’ять землі та роду, про те, наскільки вона чіпка й не відпускає людину, а також про те, яку велику силу вона дає їй, аби вистояти навіть у дуже скрутних життєвих обставинах. Звичайно, говорили і про літературні особливості роману «Бодай, Будка», саме він був основним приводом до розмови... Модерував зустріч завідувач кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури Сергій Романов.

Четвергові заходи розпочав науково-методичний семінар «Стратегії курсу української літератури в загальноосвітній школі», організований кафедрою української літератури. Гострі питання, надзвичайно актуальні дискусії, критичний погляд на процеси, які відбуваються в середовищі реформованої мовно-літературної освіти в середній школі, засвідчили потребу активізувати такі зустрічі.


Ще одна розмова ініційована кафедрою історії та культури української мови. Це було знайомство з яскравою, цікавою, багатогранною особистістю – Олесею Браташ, учителем української мови та літератури й управлінцем у системі освіти і не лише (смт Добротвір Львівської області), яка радо поділилася своїм педагогічним і управлінським досвідом.
Літературознавчий майстер-клас професора Надії Колошук мав на меті обговорення нещодавно виданого посібника авторки – «Нефікційна проза». Саме про літературу нонфікшн, її жанри та яскравих представників ішлося під час розмови.

Зустріч із перекладачем, публіцистом і журналістом двомовного видання «Волинський монітор» Анатолієм Оліхом. Особливості польсько-українського перекладу краєзнавчої праці «З бору і степу» – третього тому трилогії «Волинь» Тадеуша-Єжи Стецького (у межах реалізації проєкту «Перекладацька кухня»). Багато суто практичних порад – про те, як працювати з конкретними текстами, які труднощі можуть виникати в роботі і як їх вирішувати. Було надзвичайно цікаво та корисно! Модератор зустрічі – Світлана Сухарєва.

Фінальний день тижня факультету був багатий і на онлайнові, і на офлайн-заходи.
Тренінг доцента кафедри загальної та клінічної психології Наталії Коструби «Ефективні комунікації в професійній сфері» дав можливість актуалізувати психологічні аспекти комунікативної сфери у професійному спілкуванні (модератор – доцент кафедри історії та культури української мови Ірина Скорук).

Відбулася онлайн-зустріч із очільницею Центральної спілки українців у Німеччині Людмилою Млош. Пані Людмила поспілкувалася зі студентами й викладачами факультету філології та журналістики: розповіла про діяльність і плани ЦСУН, поділилася думками щодо реалій і міфів, пов’язаних із уявленнями про життя за кордоном. Людмила Володимирівна згадала і про реалізацію важливої особисто для неї та для багатьох українців у Німеччині ініціативи – відкриття меморіальної дошки Лесі Українці в Берліні. Модератор розмови – доцент кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури Оксана Головій.
Ток-шоу «Плюс/мінус булінг?» (модератор – доцент кафедри соціальних комунікацій Оксана Косюк) поєднало два великі завдання: тренувальне заняття для першокурсників й обговорення актуальної суспільної теми.

Яскраві офлайнові заходи цього дня ніби змагалися, щоб перевершити один іншого.
Серед них – презентація книжки віршів і прози берестейською говіркою «Оньдэ» білоруського журналіста і письменника Олексія Диковицького, нині мешканця Польщі, працівника медіа «Белсат», який 15 років живе у Варшаві (він змушений був покинути рідну землю через загрозу ув’язнення за політичні погляди). Надзвичайно колоритний автор, який своїм мовленням наочно підтвердив присутнім, що говорить (сам того не усвідомлюючи)… українською. Модерував зустріч професор Юрій Громик.

Лекція запрошеного професора – доктора габілітованого, професора Гуманітарно-природничого університету імені Яна Длугоша Адама Реґевича (м. Ченстохова, Республіка Польща) на тему «Sorry Polsko. Dyskurs tożsamościowy w najnowszej literaturze i kulturze» продовжила цикл занять, які пан професор неодноразово читав нашим полоністам. Цього разу об’єкт обговорення – одна з найактуальніших літературознавчих проблем сьогодення – літературні інтерпретації ідентичності особи в сучасній польській літературі. Після викладу студенти-полоністи жваво обговорювали тему.

Родзинка тижня факультету філології та журналістики – відкриття-презентація створеного за сприяння Генерального консульства Республіки Польща в Луцьку полоністичного кабінету, який носитиме ім’я Юзефа Лободовського – видатного польського письменника, перекладача та публіциста, який багато перекладав із української на польську, захоплювався українською культурою і пропагував її в Європі.



У межах Тижня факультету традиційно відбулися перші етапи XІІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка та ХХІІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика. Найближчим часом почуємо імена переможців цих конкурсів, які продовжать боротьбу за конкурсну першість на обласних етапах.
Тиждень факультету філології та журналістики завершився. Яскраві події – академічні лекції, зустрічі з цікавими гостями, семінари, флешмоби, презентації, ток-шоу – пожвавили наші карантинні будні і вкотре продемонстрували потужний потенціал, професіоналізм, небайдужість тих, хто входить до великої філологічно-журналістської родини. Сердечно дякую всім, хто організував чудові заходи і долучився до них.
Лілія ЛАВРИНОВИЧ,
декан факультету філології та журналістики