На факультеті економіки та управління 31 серпня 2022 року в межах діяльності навчально-наукової лабораторії «CONSULTING LAB» відбулося засідання стейкхолдерів спеціальностей 071 Облік та оподаткування та 072 Фінанси, банківська справа та страхування. Тема більш ніж актуальна – пошук альтернативних варіантів професійних облікових програм для використання в освітньому процесі. У дискусії взяли участь головні бухгалтери підприємств, фахівці з розробки та супроводу, магістри.

Чому, на думку стейкхолдерів, відмова від російських програм усе ще «не на часі»? Перша причина – відсутність чітко прописаного законодавчого механізму. Є рішення РНБО про заборону діяльності в Україні російських підприємств, у перелік яких увійшли й розробники 1С, та використання російського програмного забезпечення у бюджетних установах. Проте й нині не ухвалено закон, яким призначають орган, що контролює, не визначено чіткий механізм перевірки, не встановлено відповідальність чи розмір штрафних санкцій. Окрім незавершеного законодавчого механізму, стейкхолдери виокремили основні причини відмови від переходу на альтернативне програмне забезпечення. Російська 1С є ERP-системою, тобто багатофункціональною програмою, яка призначена не лише для відображення й обробки облікової інформації, а й видозмінення її під потреби всіх користувачів. За тривалий період роботи 90 % українських підприємств витрачали матеріальні й інтелектуальні ресурси для вдосконалення програми та автоматизації процесів. Відмовитися складно й тому, що в умовах воєнного стану у більшості суб’єктів бізнесу відсутня можливість витрачати кошти на заміну того, що «і так працює добре».

Аналогів 1С немає, є альтернативи, серед яких підприємствам і закладам вищої освіти потрібно обрати програму, базова конфігурація якої забезпечить виконання необхідних функцій та якісну підтримку.
Основне запитання до стейкхолдерів, яке цікавило організаторів заходу – чи вплине впровадження в освітній процес нових професійних програм на конкурентоспроможність випускників факультету на ринку праці. Адже одним з основних показників актуальності освітньої програми є працевлаштовані здобувачі освіти. І потенційні роботодавці, які не поспішають відмовлятися від 1С, потребують працівників із навичками роботи саме з цим продуктом. З іншого боку, заборона використовувати російський продукт у бюджетних установах прописана більш ніж чітко. І навіть за відсутності в українському правовому полі такого нормативного акта в умовах воєнного часу ми не маємо морального права вибудовувати процес викладання прикладних освітніх компонент на російських (1С) чи пов’язаних (BAS) програмах.
У будь-якому випадку від російського програмного забезпечення український бізнес має відмовитись і роль освітніх закладів у цьому складному процесі велика. На нашу думку, випускники факультету економіки та управління мають вивчити принцип роботи не однієї професійної програми.

Ми прагнемо, щоб наші здобувачі освіти отримали навички швидко опановувати й повноцінно працювати із будь-яким програмним комплексом, а такого результату можна досягнути, впровадивши у навчальний процес кілька продуктів.
Саме тому Волинський національний університет імені Лесі Українки уклав договори про співпрацю із провайдерами професійних програмних комплексів «B-Jet», «Master: Бухгалтерія» та «Дебет-плюс». Завдяки цьому здобувачі освіти мають можливість порівняти принципи роботи, визначити сильні та слабкі сторони, сформувати власний підхід, визначити критерії оцінювання не лише облікового, а й будь-якого професійного програмного продукту.
Юлія ГРУДЗЕВИЧ,
доцент кафедри обліку та оподаткування,
керівник «CONSULTING LAB»