2001 року психологія, яка до того часу була у складі спочатку педагогічних, а пізніше – соціальних наук, переросла в окремий факультет тогочасного ВДУ імені Лесі Українки. Тож цьогоріч він святкує американське повноліття – 21 рік із моменту створення. Дата, що в контексті сучасного ритму глобалізації цілком значима й вагома. Про традиції та справи сьогодення ми поспілкувалися з Тамарою Дучимінською, деканом факультету психології, доцентом кафедри практичної психології та психодіагностики.
– Які етапи становлення пройшов факультет за цей 21 рік?
– Як Ви зауважили, цьогоріч факультет святкує американське повноліття, однак його передісторія розпочинається ще з 1989 року, коли було здійснено перший набір спеціалістів із вищою освітою на перепідготовку за фахом «Практична психологія». Пізніше навчання відбувалося на педагогічному факультеті за спеціальністю «Практична психологія в закладах освіти», а з 1993 року – в складі Інституту соціальних наук. І лише 29 серпня 2001 року наказом ректора ВДУ імені Лесі Українки створено психологічний факультет.
Першим деканом факультету була кандидат психологічних наук, доцент Олександра Миколаївна Хлівна, упродовж 2005–2019 років – доктор психологічних наук, професор Жанна Петрівна Вірна. Я очолюю факультет із грудня 2019 року.
Упродовж усього часу існування нашого факультету колектив намагався й намагається використовувати всі засоби та можливості для підвищення конкурентоспроможності на ринку освітніх послуг. Адже запорука успіху – це розвиток, зміни, динаміка. І саме це гасло покладене в основу функціонування факультету психології. Його діяльність ґрунтується на добрих традиціях, закладених видатними вченими та викладачами, які разом із організацією підготовки фахівців активно займаються науковою роботою, здійснюють прикладні та фундаментальні дослідження, виконують грантові програми, госпдоговірні теми тощо. Із часу становлення факультету були відкриті нові освітні програми, лабораторії, центри; функціонувала спеціалізована вчена рада із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук; цьогоріч розпочинає свою роботу докторська спеціалізована вчена рада. Це все і багато іншого посприяло інтенсивному розвитку наукових шкіл, які очолюють доктори наук, професори Жанна Вірна, Ярослав Гошовський, Лариса Засєкіна, Мирослава Мушкевич. Більшість викладачів нашого факультету пройшли своє професійне становлення від студента до кандидата, а то і доктора наук саме тут, так формуючи Волинську психологічну школу.
– Тамаро Іванівно, якби Вам дали творче завдання описати факультет десятьма реченнями, як би Ви це зробили?
– Десятьма реченнями описати факультет не вдасться. Але якщо виділити основні пріоритети, то я би озвучила такі: головне завдання факультету – надання якісних знань студентам і підготовка компетентних, конкурентоспроможних фахівців. Тому навчання насамперед ґрунтується на використанні того неоціненного досвіду, який ми отримали і накопичуємо з часу його становлення. Якісний рівень навчального процесу забезпечує потужна команда фахівців-практиків, досвідчених викладачів, із яких шість – доктори наук, професори, 27 – кандидати наук, доценти. Навчальні програми побудовані за принципом балансу теорії та практики. Тому наші студенти мають змогу здобувати ґрунтовні теоретичні знання та відпрацьовувати їх безпосередньо на базах практики. А ще отримують можливість самостійно сформувати траєкторію навчання шляхом вибору цікавих дисциплін, здобути знання на сертифікатних курсах і зарахувати їх як елементи неформальної освіти.
Також практико-орієнтоване навчання передбачає те, що студенти-бакалаври та магістри активно долучаються до роботи в експериментальних майданчиках, що функціонують на базі шкіл міста. Магістри набувають практичного досвіду у форматі супервізорської практики в Консультативному психологічному центрі. Важливим є середовище, створене на факультеті, яке забезпечує студентоцентрований підхід. Із першого дня вступу студенти стають частиною факультетської спільноти, зростають інтелектуально, духовно та творчо, розвивають комунікативні навички, так реалізовуючи можливість стати висококваліфікованим фахівцем, здатним працювати за найкращими світовими стандартами.
І ще один важливий момент – це престижність професії психолога та затребуваність фахівців на ринку праці. Про актуальність психології годі й говорити, адже сьогодні досить складно уникнути стресу та кризи, не кожен може ефективно справитися зі складною ситуацією, тому люди й шукають підтримки та розуміння у фахівців. Окрім того, знання психології допоможе кожному у повсякденному житті: швидше ухвалювати рішення, уникати й управляти кризовими ситуаціями, краще розуміти власні емоції й емоції та поведінку інших людей, тим самим покращити свої стосунки з ними, дізнатися більше про виховання дітей тощо.
– Розкажіть про освітні програми кваліфікаційних рівнів «Бакалавр» і «Магістр».
– Підготовка фахівців на нашому факультеті психології здійснюється за спеціальністю 053 Психологія на трьох рівнях освіти: на першому (бакалаврському), другому (магістерському) та третьому (освітньо-науковому) рівнях. На бакалаврському рівні маємо дві освітні програми: «Психологія» та «Практична психологія». На другому (магістерському рівні) – три програми: «Психологія», «Практична психологія (психологічне консультування та психотерапія)» і «Клінічна психологія». Маємо унікальну освітньо-наукову програму «Психологія особистості: генеза, безпека, здоров’я» на третьому рівні підготовки доктора філософії.
– Ви прискіпливий декан? Контролюєте органи студентського самоврядування чи даєте їм волю?
– Більшою мірою я демократичний декан, і на нашому факультеті відносини побудовані на взаємному контролі. Ми керуємося принципом співпраці, а не підпорядкування. І оскільки сучасні молоді люди в деяких питаннях можуть бути навіть більш компетентними ніж старше покоління, тому від наших студентів ми очікуємо більше активності, креативності, ініціативи. Представники органів студентського самоврядування входять до складу вченої ради факультету і беруть участь у її засіданнях. Студентський актив ініціює, організовує та проводить різноманітні факультетські заходи. Особливо ми зацікавлені у пропозиціях щодо покращення освітнього процесу.
– Фахівці з психології у вас можуть підвищити свою кваліфікацію з кількох напрямів й отримати сертифікати. Спираючись на об’єктивні відгуки учасників, які переваги дають ці курси?
– Професія психолога, безперечно, цікава та творча, але водночас вимагає щоденного розвитку свого фахового потенціалу. Це постійне самовдосконалення, вивчення нових методик, сучасних прийомів, конференції, майстер-класи, тренінги, семінари, курси підвищення кваліфікації… Лише тоді можна стати хорошим професійним психологом. На факультеті психології ми пропонуємо навчання на сертифікованих курсах підвищення кваліфікації та професійної компетентності для фахівців і студентів. Зокрема, за програмами «Арттерапія як метод психологічної допомоги», «Клієнт-центрована психотерапія у роботі з дітьми та дорослими», «Щаслива сім’я», «Школа тренерської майстерності», «Арттерапевтичні технології в роботі з дітьми», «Прикладні психотехнології активізації особистісного ресурсу» тощо. Щороку маємо багато охочих пройти навчання на цих курсах. Це і наші студенти, і випускники факультету, і колеги-викладачі з інших закладів. Маємо багато гарних відгуків про отриману цікаву й корисну інформацію і для професійного зростання, і для можливості самостійно розібратися у різних життєвих ситуаціях.
– Ваша родина з перших днів війни ввімкнулася в режим допомоги, а патріотичні тушонки з’явилися на шпальтах кількох волинських ЗМІ.
– У режим допомоги сьогодні включилася не тільки моя родина, а більшість українців. Принаймні я можу сказати, що викладачі факультету психології об’єдналися для того, щоби допомагати людям, які у нинішніх умовах надзвичайно потребують підтримки, поради, консультації психолога. Це волонтерська участь у всеукраїнських і міжнародних проєктах психологічної допомоги, індивідуальне консультування, робота в кризовому центрі Луцька, із військовослужбовцями, зустрічі з населенням міста, внутрішньо переміщеними особами, групові й індивідуальні консультації на базі Українського центру психотравми. Окрім того, це багато іншої волонтерської роботи, не пов’язаної з професійною діяльністю, до якої долучилися наші викладачі.
– В американських фільмах ми бачимо, що кожна сім’я має свого лікаря, юриста і психолога. Чи можливий такий рівень суспільства у нас?
– Ми активно йдемо до того, що кожен може мати свого психолога. Стиль і темп сучасного суспільства, потік різнобічної інформації, безліч конфліктогенних ситуацій, військові дії… Усе це зумовлює потребу у фахівцях-психологах. Наші громадяни вже мають усвідомлення того, що психолог і психіатр – це різні професії, що консультація у психолога не обов’язково означає психічний розлад, і на таке чисто українське запитання «Що скажуть сусіди?» можна поділитися контактом знайомого психолога. Рівень психологічної культури населення підвищується. Це зумовлює зростання попиту і на індивідуальні психологічні консультації, і на послуги психолога на рівні підприємств й організацій. Тому вже сьогодні кожна організація й установа, що поважає себе, повинна мати у штаті психолога. Отже, як я вже говорила, професія психолога зараз надзвичайно престижна і затребувана. А навчання на факультеті психології сьогодні – це успішна професійна діяльність завтра!
Спілкувався Андрій СОБУЦЬКИЙ
