10 червня в рамках Міжнародної науково-практичної конференції «Територіальний розвиток і регіональна політика: сучасний стан та орієнтири подальших реформ» на базі Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки відбулося засідання Ради Західного наукового центру НАН України та МОН України. Тема зустрічі науковців – «Роль науки у забезпеченні сталого розвитку Волинської області». Модерував захід голова ЗНЦ НАН України та МОН України, академік Зіновій Назарчук.
Організаторами заходу виступили – Західний науковий центр НАН України та МОН України у співпраці зі СНУ імені Лесі Українки.
Метою засідання було вивчення та аналіз проблем Волинського регіону, розробка механізму сприяння регіональному розвитку Волинської області та створення умов для підвищення якості життя і добробуту населення, зростання конкурентоспроможності економіки, впровадження інноваційно-інвестиційної моделі сталого розвитку, економічного й соціального розвитку громадянського суспільства.
Участь у засіданні взяли ректори провідних університетів регіону, науковці ЗНЦ НАН України та МОН України, а також дипломат, віце-президент Національної академії наук України, академік НАН України Сергій Пирожков, директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», академік НАН України Валерій Геєць, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, академік НАН України Елла Лібанова та професор, академік НАН України Борис Буркинський. Виконавчу гілку влади представляв заступник голови Волинської ОДА Сергій Кошарук.
Відкрив засідання ректор СНУ імені Лесі Українки Ігор Коцан із доповіддю «Роль науки у забезпеченні сталого розвитку Волинської області». У ній він виокремив ключові проблеми освітян регіону: недостатній обсяг фінансування, старіння наукових кадрів, зношеність матеріально-технічної бази досліджень, відтік молоді закордон, відсутність механізму комерціалізації наукових розробок (як приклад навів та порівняв статистичні дані з країн ЄС та США). До пріоритетних напрямів, на які варто звернути увагу, на думку Ігоря Ярославовича, належить інтернаціоналізація освіти, співфінансування наукових розробок бізнесом та владою, створення нових структур у Волинській області – Інноваційного консорціуму, що об’єднає наукові інституції Західного регіону, та міжвишівського наукового-центру, який би консолідував зусилля двох національних університетів у регіоні у сфері науково-технічних розробок. Представив ректор Ігор Коцан й алгоритм реалізації інноваційної стратегії області. Перш за все потрібно визначити найбільш перспективні кластери профільних галузей, далі – налагодити систему взаємодії у трикутнику «бізнес-влада-наука»; упровадити систему стимулювання розвитку кадрового та наукового потенціалів та створення нових робочих місць; постійно підвищувати стандарти якості обслуговування в усіх сферах сервісу; докладати зусилля для збільшення частики малого та середнього бізнесу в регіоні. І, безумовно, реалізовуючи вищезазначене, варто спиратись на потенціал вищих та середніх спеціальних навчальних закладів області.
Значну увагу було приділено й іншим питанням. Так, ректор Івано-Франківського національного університету нафти і газу, академік Євстахій Крижанівський розповів про перспективи видобутку газу на Волині, завідувач кафедри екологічної економіки Національного лісотехнічного університету України Іон Дубовіч у своєму виступі відобразив проблеми лісокористування на території Волинської області. Збереженню природно-заповідних територій Західного Полісся приділив увагу завідувач відділу методів і систем обробки, аналізу та ідентифікації зображень Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка НАН України, професор Богдан Русин. Опісля розпочалася дискусія між науковцями. Академік Валерій Геєць розповів про своє бачення ситуації: «Бізнес буде фінансувати лише ті сфери науки, які спрямовані на прибуток. У сьогоднішніх умовах готувати кадри за старою системою вже неможливо, бо підприємці не певні, що фахівець після завершення навчання буде підготовлений на відповідному рівні. Тому їм вигідніше перекупити, а ніж інвестувати в молодь. Адже від 50–70 % випускників працюють не за фахом. Дійсно, трикутник «бізнес-влада-наука» повинен відігравати в освіті головну роль, напрацьовувати механізми та переорієнтовувати науку та підготовку фахівців. Щодо енергетики, якщо упродовж 10–15 років ми будемо впроваджувати енергоефективні технології, то збільшувати видобуток газу не потрібно, нам вистачить того, що нині добуваємо. Варто пам’ятати – ініціатива виключно на нашому боці».
«Є мінімум фінансування наукової сфери, нижче якого наука стає непродуктивною, цей мінімум – 1% ВВП. Якщо ми витрачаємо менше, то наука просто “проїдає” гроші. Без фундаментальної науки не буде завтра ні технологій, ні інноваційних рішень, ні старт-апів, ні бізнес-інкубаторів. Якщо ми хочемо розвиватися як індустріальна держава, а не аграрна – мусимо витрачати на науку. І ще одна річ. Ми декларуємо, пишемо, що йдемо в Європу. Ми повинні розуміти, що кожна держава в Європі має свою нішу: одна – індустріальна, інша – аграрна, високоінтелектуальна чи високотехнологічна. Але ситуація така, що ми не потрапляємо навіть в аграрну нішу, бо є Данія, Голландія – ось держави, які розвивають тваринництво та рослинництво. Україна нині лише сировинний придаток. У ЄС є жорстка конкуренція, і ми повинні це усвідомлювати. Тому лише наукою, інноваціями й ефективним використанням ресурсів ми зможемо знайти свою нішу в ЄС», – доповів Зіновій Назарчук.
Підсумки засідання Рада Західного наукового центру НАН України і МОН України відобразила в ухвалі, де, зокрема, зазначено таке:
- для забезпечення сталого розвитку Волинської області доцільним є формування інноваційного кластеру, який об’єднає академічні інститути, університети, фінансові структури, промислові підприємства Західного регіону України;
- рекомендувати установам Західного наукового центру розробити систему заходів для формування інноваційної культури й інноваційної свідомості населення шляхом розширення мережі спільних навчально-наукових структур НАН України та МОН України із запровадженням інноваційних моделей організації навчального процесу та наукових досліджень;
- територія Волині-Поділля – перспективна в нафтогазоносному аспекті. Можливі поклади вуглеводнів, які пов’язані з рифогенними побудовами в силурійських відкладах. У товщі девонських відкладів сейсморозвідкою картуються структури у середньому девоні. Структурним бурінням та сейсморозвідкою можна картувати пастки у верхньодевонських відкладах;
- вважати нафтогазоперспективними на Волині відклади верхнього протерозою і кембрію на Волино-Подільській монокліналі та Ковельському виступі. У товщі кембрійських відкладів основну увагу слід приділити рівненському горизонту пісковиків та піщаним горизонтам бережківської світи;
- серед найважливіших соціально-еколого-економічних проблем Волинської області слід вважати забезпечення сталого лісокористування, що має бути спрямоване на гармонізацію відносин в соціальній, екологічній та економічній сферах;
- схвалити діяльність учених Західного наукового центру з екологічних досліджень у напрямі збереження біологічного і ландшафтного різноманіття в межах природно-заповідних територій та розвитку транскордонного співробітництва на території Транскордонного біосферного резервату «Шацький» і, зокрема, Шацького національного природного парку;
- підтримати проектні пропозиції, напрацьовані в рамках Програми Східного Партнерства 2016–2018 рр., щодо створення єдиного інформаційного простору з питань екологічної та соціальної ситуацій, створення туристичного простору з акцентами на еколого-просвітницьку роботу та малі форми рекреації на прикордонних природно-заповідних територіях України і Білорусі;
- просити Волинську облдержадміністрацію та Волинську обласну раду підтримати висунуті на конкурс проекти ЄС із пропозиціями Шацького національного природного парку, Фізико-механічного інституту імені Г. В. Карпенка НАН України та партнерів з Білорусі «Створення інформаційної Е-інфраструктури з питань екологічної та соціальної ситуацій на прикордонних природно-заповідних територіях Західного Полісся» і «Розвиток транскордонних інформаційних туристичних центрів на природно-заповідних територіях Білорусі та України», які сприятимуть упровадженню сучасних інформаційних технологій для управління заповідними територіями.
Усі доповіді будуть опубліковані в бюлетені Західного наукового центру НАН України і МОН України.
Відділ зв'язків із громадськістю
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело
