У конференційній залі Музейного простору «Окольний замок» із нагоди річниці від дня народження Лесі Українки відбулася зустріч-розмова з доктором філологічних наук, професором, завідувачем кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури Сергієм Романовим і доцентом кафедри історії України та археології, кандидатом історичних наук Володимиром Пришляком на тему «Лесині міста. Ларисині місця».
На дійстві також був присутній ректор Університету Анатолій Цьось, викладачі та студенти ЗВО.
Сергій Романов на початку дійства зазначив, що Леся Українка не дуже любила публічні виступи, але надзвичайно цінувала бесіди та розмови. І запропонував продовжувати захід саме у форматі бесіди, а усім присутнім – активно долучатися.
Володимир Пришляк у своєму слові зауважив, що волинська місцевість, зокрема Луцьк, спонукали Лесю Українку до творення багатьох робіт. Також історик розповів присутнім про родовід відомої літераторки, походження її рідних: козацько-старшинський рід зі Стародубщини Петра Косача та гадяцький козацько-старшинський рід матері Олени Пчілки.
«Паростки таланту Лесі Українки пробивалися саме на Волині й у Луцьку. Грані її таланту виточувалися тут – біля костелу, замчища, в нашому старому місті. Місця визначають світогляд і маленька Леся бачила, як сходить і заходить сонце за зубцями Окольного, Верхнього замку. Тут є вищий пілотаж для розвитку думки, поезії, творчості. Це знакові місця», – сказав Володимир Пришляк.
У доповнення до спічу колеги Сергій Романов додав, що Лариса Петрівна Косач народилася у Звягелі, на сучасній Житомирщині, а Леся Українка – у Луцьку. Також Сергій Романов торкнувся теми сприйняття творчості Лесі Українки, яке деколи хибне.
«Вірш “Надіяˮ був сугестією на ув’язнення та заслання на Сибір тітки Олени Косач. Чому одна з найкращих людей злими людьми забрана з країни? Ця дівчинка з цим стикається і її реакція на несправедливість світу – відрухова. Цей вірш дуже люблять шкільні вчительки. Із усією повагою, але колеги часто долучаються до мітотворення, яке насправді затемнює та спотворює образ Лесі Українки. Учительки люблять над цим віршем плакати, казати: “Дивіться, ця дитина свій тяжкий стражденний шлях пророчитьˮ. Вмикається образ мучениці та хворої. Насправді тут немає провіщення своєї долі. Тут зустріч із викликом життя», – сказав лесезнавець.
Також присутні говорили із Сергієм Романовим і Володимиром Пришляком про міста, які вплинули на життя та творчість Лесі Українки, й занурилися в атмосферу місць, де народжувалась і виростала велика поетка, звідки бралися враження й одвага дівчини та жінки. А також про міста, що розгорталися в сюжети життя і літератури, та місця, які назавжди лишилися в слові й пам’яті.
Відділ інформаційної політики
