14 листопада в бібліотеці вишу в рамках святкування 25-річчя діяльності аспірантури СНУ імені Лесі Українки відбувся круглий стіл «Основні напрями наукової діяльності студентів, аспірантів і молодих вчених: міжнародний досвід».
Участь у заході взяли проректор з науки та інновацій Андрій Бояр, завідувач відділу аспірантури, докторантури та наукових стажувань Мирослава Філіпович, начальник науково-дослідної частини Ірина Глова, куратор НТАіС Олена Галапчук-Тарнавська, голова ради молодих учених Наталія Коленда, лектор Німецької служби академічних обмінів DAAD Андре Бьом, молоді науковці, аспіранти та студенти.
Мета заходу – сприяти інформуванню молодих учених, аспірантів, як потрібно реалізовувати свої наукові бачення, цілі, проекти через інтеграцію в міжнародний простір – гранти, стипендії, участь у конференціях, семінарах. Для будь-якого науковця, безумовно, це надзвичайно важливо.
Відкрив засідання проректор Андрій Бояр, який привітав науковців від імені ректорату із Всесвітнім днем науки та із 25-річчям діяльності аспірантури. «Ми вихідці з цієї структури і формувалися як науковці, будучи аспірантами. Є два пріоритети в діяльності науковців: якість наукового продукту та його промоція. Мірило – цитування наукових праць і впровадження розробок. Сучасний інформатизований світ вимагає публічності та прозорості праць науковців. В Україні, на жаль, не склалася традиція радитися з науковцями під час прийняття важливих рішень чи впровадження нових технологій. Але це залежить певною мірою й від нас з вами, рекламуйте свої розробки. Промоція зараз має досить широкий інструментарій: стажування, участь у конференція, семінарах, стипендійні програми, гранти. Це сприятиме налагодженню тісніших зв’язків, контактів, допоможе сформувати мережі знайомств, які стануть у пригоді при вашому формуванні як науковця. Якщо ваших праць нема в Інтернеті, то й про вас як науковця ніхто не дізнається» – наголосив Андрій Олексійович.
Наступною до учасників наукового зібрання звернулася Мирослава Філіпович. «Як свідчить мій досвід, а очолюю я структурний підрозділ 12 років, міжнародна інтеграція не була раніше настільки актуальна серед науковців як нині. Тому потреба часу саме в таких круглих столах, де можна молодим науковцям, аспірантам, майбутнім аспірантам уявити, що таке наука, як її інтегрувати в світову практику і які шляхи є для цієї інтеграції чи співпраці. На жаль, чимало аспірантів каже, що наука в нас пишеться для себе – такого “місцевого значення”. Але насправді, можливо, за браком досвіду, або через навпаки велику кількість інформації аспіранти не знаходять тих шляхів та інструментарію, які допомагають реалізувати свої ідеї. Тому я всіх вітаю та дуже вдячна кураторам НТАіС і раді молодих учених за такий захід, який потрібно проводити не раз, а регулярно», – пообіцяла завідувач відділу аспірантури, докторантури та наукових стажувань.
Проект «Досвід третього рівня освіти в країнах ближнього і далекого зарубіжжя» презентували магістри факультету іноземної філології. Вони обрали п’ять країн: США, Канада, Польща, Чехія, Словаччина та Німеччина. Про можливості, які відкриває перед дослідниками навчання в Німеччині, розповів лектор Німецької служби академічних обмінів DAAD Андре Бьом. Власним досвідом навчання, стажування, участі у міжнародних наукових заходах з учасниками круглого столу поділилися кандидат психологічних наук, доцент кафедри практичної психології та безпеки життєдіяльності Христина Хворост, кандидат філологічних наук, доцент кафедри прикладної лінгвістики Лариса Макарук та кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри диференціальних рівнянь і математичної фізики Тетяна Степанюк.
Відділ зв’язків із громадськістю
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело
