У Волинському національному університеті імені Лесі Українки відбулася Міжнародна наукова конференція «Волинь у європейському геополітичному та культурному просторі».
22 квітня на факультеті історії, політології та національної безпеки зібралися історики, представники влади та духовенства. Зокрема, на науковому івенті був присутній ректор Анатолій Цьось, Генеральний консул Республіки Польща Славомір Місяк, заступник голови Волинської обласної ради Григорій Пустовіт, начальник Управління культури Волинської ОДА Валерій Дмитрук, начальник відділу охорони культурної спадщини Луцької міської ради Олександр Котис, науковці Університету та їхні польські колеги, митрополит Луцький і Волинський Михаїл. До слова, очільник Волинської єпархії ПЦУ – теж кандидат історичних наук.
Організаторами заходу стали ВНУ імені Лесі Українки та Генеральне консульство Республіки Польща у Луцьку.
На початку завідувач кафедри всесвітньої історії та філософії Людмила Стрільчук привітала усіх присутніх і зазначила, що учасники конференції – не лише науковці Волинського національного університету імені Лесі Українки, а й історики з різних куточків України та Польщі.
У вітальному слові ректор Анатолій Цьось зауважив, що надзвичайно важливо дуже любити той край, де народився і живеш, і робити його добру промоцію.
«Волинь унікальна. По-перше, тому, що це один із небагатьох регіонів, який зберіг давню назву. По-друге, Волинь має прекрасну історію. Тут народилося багато видатних людей. Коли постало питання назви Університету, то я сказав чітко: “Волинь заслуговує мати Волинський національний університет імені Лесі Українки”. Надзвичайно правильна та потрібна ідея проводити конференцію, на якій розглядатимуться різноманітні питання, які стосуються Волині», – сказав ректор і запевнив, що заклад надаватиме майданчик для таких наукових дискусій про Волинь, адже тільки дискусія веде до розвитку, процвітання та взаємодії. Очільник Університету побажав учасникам хорошої дискусії та наукових результатів.
Генеральний консул Республіки Польща у Луцьку Славомір Місяк розповів, що консульство зацікавлене й активно працює над розвитком приязних відносин польської й української сторін, а такі наукові заходи допомагають знайти порозуміння та налагодити співпрацю.
Також Славомір Місяк подарував Анатолієві Цьосю книгу Анджея П’ясецького «Записки офіцера Червоної армії»: «Ця книга дає ідеально зрозуміти суть більшовизму».
Із початком конференції усіх учасників привітав митрополит Луцький і Волинський Михаїл. Владика зазначив, що поняття Волинь набагато ширше, ніж його прийнято розуміти, а місто Луцьк із давнини мало значення у Європі, адже саме у Лучеську 1429 року відбувся з’їзд європейських монархів. Митрополит нагадав, що саме волинське село Будятичі окремі історики вважають місцем народження святого рівноапостольного князя Володимира, якого назвав прадідом Європейського Союзу, бо теперішня англійська королева має волинську кров через родинні зв’язки з дочкою Ярослава Мудрого Анною. «Це все Волинь. І це те, чим ми повинні пишатися і передавати нашим дітям», – сказав владика Михаїл.
Заступник голови Волинської обласної ради Григорій Пустовіт зауважив, що в непростий для України час особливо цінні хороші добросусідські відносини: «Ми повинні розуміти один одного, повинні підтримувати один одного, стояти поруч і спільно приймати виклики. Коли ми разом, то ми сильні; коли ми разом, ми можемо подолати будь-якого ворога; коли ми разом, багато хто задумається, чи варто мати з нами справу. Хай ця конференція допоможе пригадати те добре, що об’єднує Польщу й Україну, і допоможе творити нову спільну історію».
Також Григорій Пустовіт вручив Почесну грамоту голови Волинської обласної ради учасникові заходу Богданові Кудю за вагомий особистий внесок у поширення наукових знань серед волинян.
Завершував вступну частину конференції декан факультету історії, політології та національної безпеки Ярослав Ярош, який побажав учасникам плідної роботи.
Загалом на заході розглянуто широке коло питань історії Волині від найдавніших часів до сучасності.
Текст і фото - Андрій ПЕТРУШКО, відділ інформаційної політики
